top of page

Освітні програми, що реалізуються в нашому закладі освіти:

1. Програма розвитку , навчання та виховання "Дитина в дошкільні роки".

2. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт".

3. Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років "Дитина".

Парціальні програми що реалізуються в нашому закладі освіти:

1. Програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку "Україна - моя

Батьківщина".

2. Програма художнього виховання , навчання й розвитку дітей 2-6 років " Кольорові долоньки".

3. Програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку "Радість творчості".

Результати моніторингу

Довідка

1.jpg
Для батьків: Зображення
imaааge.jpg
Для батьків: Зображення

Інклюзивна освіта

Інклюзивна освіта: навчаємо і виховуємо разом

(діти з особливими потребами в дошкільному навчальному закладі)

Сьогодні в Україні дуже важливою є проблема освіти дітей з особливими освітніми потребами. У зв’язку з цим розширюється та удосконалюється мережа навчальних закладів компенсую чого типу (санаторні та спеціальні ), в яких безоплатно перебувають хворі діти і діти з вадами психофізичного розвитку. Але разом з цим більш широкого розвитку набуває й інклюзивна освіта, яка передбачає, що діти з особливими освітніми потребами відвідують звичайний дошкільний заклад, школу, навчаються і виховуються разом зі своїми ровесниками. Як свідчить практика передових європейських країн, більшість дітей з особливостями психофізичного розвитку може навчатись та виховуватись у навчальних закладах загального типу за умови відповідної системи навчально-виховної роботи.

Головний принцип інклюзії: «Рівні можливості для кожного».

Конституція України, Закон України «Про освіту» гарантують усім дітям право на освіту, отже і можливість реалізувати це право в усіх державних навчальних закладах належно від статі, раси, національності, соціального та майнового стану, стану здоров’я, місця проживання та інших чинників.
Діти з особливими потребами мають право задовольняти свої потреби так само, як і всі інші члени суспільства.
Сьогодні, ми часто вживаємо новий термін інклюзивна освіта.

Що ж дає інклюзивна освіта дитині з особливими потребами?;
1. Перебування в групі зі здоровими ровесниками дає дитині з вадами можливість розвивати відповідно її віку комунікативні та соціальні навички;
2. Щодо інтелектуального розвитку — заняття з залучення дітей з особливими потребами сприяють концентрації уваги дітей, посилення їхньої мотивації до навчання;
3. Досвід успішного перебування в інклюзивній групі є добрим підґрунтям для подальшого освітнього залучення та підвищення кваліфікації протягом усього життя.


Перший етап залучення дітей з особливостями психофізичного розвитку до загально-освтінього простору здійснюється у дошкільному навчальному закладі.


Навчання та виховання зазначеної категорії дітей передбачає використання особистісно орієнтованих підходів у навчально-виховному процесі, застосування індивідуальних, групових форм роботи, ураховуючи вплив різних видів розладів і хвороб на процес навчання.
Пріоритетними напрямами роботи є сприяння соціальному, емоційному та когнітивному розвитку кожної дитини для того, щоб вона почувалася неповторним, повноцінним учасником суспільного життя.
Життя серед дітей допомагає таким дітям адаптуватись до нормальних життєвих ситуацій, позбутися почуття ізольованості, відчуження. З другого боку, діти, які їх оточують, та дорослі вчаться спілкуватися та працювати разом, формується почуття відповідальності за товаришів, які потребують не лише допомоги, а насамперед — прийняття та визнання.


Нормативно-правова база інклюзивної освіти

1.     Право на освіту в міжнародних документах із прав людини

2.     Право на рівний доступ до освіти дітей з особливими потребами

3.     Міжнародні документи з питань прав інвалідів

4.     Закон України в галузі освіти з питань освіти осіб із порушенням психофізичного розвитку

5.     Нормативні акти Кабінету Міністрів України у сфері освіти та з питань інваАкти міністерства освіти і науки України


Кожна людина, незалежно від стану здоров'я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення, має право на одержання освіти, якість якої не різниться від якості освіти здорових людей

Цей принцип, що відбитий у низці міжнародних документів, покладений в основу організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, котре впроваджується з метою реалізації їхнього права вибору навчального закладу та форми навчання за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов.

Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу.

З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами.

Особливості інклюзивної дошкільної освіти

    Аналіз закордонної практики свідчить, що інклюзивна освіта передусім є можливістю для дітей з не-різко вираженими вадами психофізичного розвитку. Це, зокрема, окремі форми затримки психічного розвитку, певні мовленнєві відхилення, зниження слуху чи зору, нескладні опорно-рухові вади, порушення емоційно-вольової сфери. Якщо такі діти мають збережений інтелект, самостійно себе обслуговують, адекватно контактують з однолітками, мають сімейну підтримку, то, за умови фахового психолого-педагогічного супроводу, вони цілком можуть засвоювати культурний досвіт у середовищі здорових однолітків.
     Згідно з Концепцією розвитку інклюзивного навчання в Україні здійснюється активний пошук та впровадження ефективних шляхів соціальної взаємодії дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку, із їхніми здоровими однолітками.
    Найпершими, хто помічає проблеми та труднощі у розвитку дитини є батьки, лікарі-педіатри, вихователі. Тому дуже важливо, щоб вони не зволікали, не чекали на
спонтанне  усунення  вади,    а звернулися     до фахівців. 
    Консультацію щодо раннього розвитку дитини, створення необхідних для неї умов, за необхідності - і допомогу, можна одержати у психолого-медико-психолоіїчних консультаціях. Для цього батькам не потрібно жодних направлень і дозволів. Вони можуть відвідати ПМПК з власної ініціативи. Чим раніше дитина одержить необхідну допомогу (педагогічну, психологічну, медичну), тим легше буде структура її дефекту, тим краще вона розвиватиметься. Важливо, щоб і вихователі дошкільних закладів вчасно помічали проблеми поведінки дітей, труднощі у навчанні і радили батькам відвідати спеціалістів ПМПК. Саме вони допоможуть визначити, що спричинило труднощі чи вади у розвитку дитини, привело до проблем шкільного навчання: порадять, які умови створити у сім ї, дитячому садку; нададуть корекційну допомогу або порадять спеціальний заклад для цього. 
   Приймати рішення про заклад для дитини з психофізичними вадами мають батьки разом із фахівцями ПМПК.

При цьому необхідно врахувати дуже багато чинників,зокрема:

категорія аномального розвитку;

вік дитини;

конкретний клінічний діагноз;

наявність супутніх відхилень; -стан соматичного здоров я;

інтелектуальний ступінь;

особливості психічного та фізичного розвитку;

потреби та можливості дитини. 

    Тобто, потрібно рекомендувати заклад з урахуванням суто індивідуальних особливостей розвитку дитини та потреб родини. 
   Вагомого значення для правильної постановки діагнозу, вибору форми організації навчання, реалізації індивідуального підходу набуває психолого-педагогічна характеристика на дитину, написана педагогами дитячого садка, у якому вона перебувала. Адже у процесі систематичного навчання та виховання дитини найбільш яскраво виявляються її здібності, проблеми та труднощі. До складання документу може бути залучений і психолог, якщо він систематично працював з дитиною. 
   Підсумовуючи викладене, вихователь може зауважити своєї припущення щодо причин, які обумовлюють відставання дитини у розвитку, труднощі та прогалини у засвоєнні програми дошкільного закладу. Проте, ніяких діагнозів, навіть у вигляді припущення, педагог не формулює, оскільки вада дитини. її конкретний клінічний діагноз, встановлюють колегіально працівники ПМПК на підставі ґрунтовного вивчення матеріалів особової справи, картки розвитку дитини, медичних документів, малюнків дитини, психолого-педагогічної характеристики та результатів обстеження дитини.
     Якщо корекційні педагоги, практичні психологи, які спеціалізуються на корекційній роботі, є компетентними щодо роботи з такими дітьми, то вихователі дошкільних закладів часто не мають ні психологічної, ні методичної готовності до інклюзії.
    Тому у ДНЗ має здійснюватися спеціальна підготовка педагогічного персоналу. 
    Наказом Міністерства освіти та науки України «Про створення умов щодо забезпечення права на освіту осіб з інвалідністю» від 2 грудня 2005року №651 передбачено включення у навчальні плани вищих навчальних закладів 111-І V рівня акредитації,що готують фахівців за напрямком «Педагогічна освіта», дисципліни «Основи корекційної педагогіки», яка й забезпечить професійну готовність до інклюзивної освіти. 
   Досвіт інших країн переконливо доводить, що для тих фахівців, які вже працюють у навчальних закладах, ефективними ланками такої підготовки є курси підвищення кваліфікації, теоретичні та практичні семінари, тренінги. 
Змістом такої освіти мають бути основи корекційної педагогіки і психології, з певними методичними аспектами.

   Зокрема вихователі мають бути компетентними у таких питаннях: 
• підходи держави та суспільства до організації освіти дітей, які мають вади психофізичного розвитку; 
• основні поняття корекційної педагогіки та спеціальної психології; 
• особливості і закономірності розвитку різних категорій осіб з психофізичними вадами; 
• комплексне психолого-педагогічне вивчення дітей; 
• диференційовані    та    індивідуальні     механізми     і     прийоми    дошкільного корекційного навчання та виховання кожної категорії дітей;

• зміст та методи роботи з родинами вихованців.

   З метою реалізації інклюзивної освіти вихователі повинні вміти:

здійснювати моніторинг розвитку дітей, що мають труднощі у засвоєнні знань, різних видів діяльності та адекватно оцінювати причини, якими спричинено ці труднощі.

свогчасно виявити відхилення у розвитку дошкільників та під керівництвом корекційного педагога брати участь у здійснені правильного психолого-педагогічного супроводу дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку;

здійснювати індивідуальний та диференційований підхід до вихованців з вадами психофізичного розвитку;

формувати готовність здорових дошкільників до позитивної спільної взаємодії з однолітками, що потребують корекції психофізичного розвитку;

проводити роботу з батьками щодо надання їм правдивої інформації про осіб з порушенням психофізичного розвитку.

    Поза всяким сумнівом, компетентність вихователів є однією з умов ефективності дошкільної освіти. 
   Результати досліджень багатьох науковців засвідчують, що розумовий, емоційний і соціальний розвиток дітей з психофізичними вадами прямо залежить від позитивного ставлення до них, їх розуміння та прийняття педагогами, батьками і здоровими дітьми. 
   Сприятливе соціальне та розвивальне середовище є однією з вихідних умов розв'язання проблем інклюзивної освіти. Тому забезпечення такого середовища -одне із завдань психолого-педагогічного супроводу дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку. 
   Педагоги дошкільного закладу мають передусім формувати позитивне ставлення здорових вихованців до дітей з психофізичними вадами, прийоми адекватної взаємодії, емпатії.

 

image.jpg

Ця робота здійснюється за допомогою таких методів: 
а) бесіда,

б) переконання,

в) розгляд проблемних ситуацій,

г) сюжетно-рольові ігри,

д) перегляд спеціально відібраних відеосюжетів.

   Оскільки дитина-дошкільник - це відзеркалення сім'ї, то відповідну роботу потрібно провести і з батьками здорових дітей, формуючи у них позитивне ставлення до перебування у групі дітей з особливими потребами.
Отже, інклюзивна дошкільна освіта - це одна із реалій нашого життя. 
   Проте,  потрібно пам'ятати,  що її ефективність залежить від багатьох умов, головною з яких є комплексний психолого-педагогічний супровід. 
   З метою впровадження системи психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку, які навчаються в умовах інклюзивної освіти, важливим є організація і здійснення комплексного підходу, реалізація якого передбачає: 
1. Поетапне  впровадження   інклюзивної освіти,  яке  потребує  проведення необхідних психосоціальних та педагогічних заходів, а саме: 
1. Психодіагностичний етап: 
- діагностика рівня розвитку дітей: виявлення індивідуальних особливостей психічного, фізичного, інтелектуального розвитку; рівня розвитку психічних процесів; діагностики соціальної зрілості, інтелекту, стилю взаємодії педагогів і батьків з дитиною; 
- тестування та анкетування педагогів та батьків на предмет готовності до здійснення інклюзивного навчання;

вивчення особливостей сім'ї, в якій виховується дитина;

психолого-педагогічне спостереження за особливосгями соціальної взаємодії учнів у школах з інклюзивним навчанням.

2. Оформлення   документації  для   здійснення   психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими потребами:

банку даних дітей відповідно до особливостей та наявних порушень;

картки здоров'я і розвитку дитини;

психологічної картки індивідуального розвитку дитини;

соціального паспорту сім'ї, в якій виховується дитина;

щоденника спостереження за дитиною в начальному закладі;

щоденника спостереження за станом здоров’я поведінкою дитини вдома у позаурочний час.

3. Розробка та затвердження індивідуальних програм навчання і розвитку з рекомендаціями для педагогів і батьків, розроблених за участі різних фахівців 
(лікаря, психолога, соціального педагога, педагога-дефектолога, учителя-логопеда).
4. Створення власної навчально-методичної та інформаційної бази, а  саме:

банку даних навчальних і виховних програм;

механізму   забезпечення   отримання  оперативної інформації  про   рівень здоров'я, навчання і розвиток дитини з особливими потребами.

5.  Моніторинг   результативності,    який    передбачає    застосування наступних методів: 
- дидактичного   -   вивчення   результативності   різних   сторін   навчально-виховного процесу; 
виховного   -   простеження   ефективності   виховного   процесу,   системи взаємостосунків його учасників; 
-  управлінського - простеження  за характером   взаємостосунків  на різних управлінських  рівнях  в системах:  «керівник - педагогічний колектив», «керівник - діти», «керівник - батьки», «керівник - зовнішнє середовище»;
-   соціапьнопсихологічного   -   спостереження   за   системою    колективногрупових    взаємовідносин,    за    характером    психологічної    атмосфери педагогічного колективу, психологічного стану дітей, батьків;
-   медичного - відстеження динаміки стану здоров'я дитини з особливими потребами.
6. Виявлення  і прогнозування  можливих проблем, серед яких можуть
бути наступні:
-   виникнення опору новому середовищу з боку дитини, для зняття якого
потрібно включати розробку додаткових освітньо-виховних ресурсів;
-   виникнення внутрішніх і зовнішніх конфліктів між педагогом і дитинок),
педагогом і батьками внаслідок роботи із проблемою «особливої дитини».
7. Розробка  шляхів корекції можливих негативних наслідків:
-   планування   резерву   часу   для   перегляду спланованих   форм,   методів,
прийомів роботи з дітьми та їх батьками;
-   ґрунтовне пояснення батькам і педагогам переваг інклюзивної освіти;
-   реорганізація індивідуальних психолого-педагогічних програм супроводу
дітей, які виявляють відповідні проблеми;
-   відстеження результативності впроваджених змін.

 

Поради й рекомендації вихователю, у групі якого навчається дитина з особливими потребами.

1.   Навчитися толерантно відноситись до особливих дітей, але в ніякому разі не акцентувати увагу на дитині. 
2.    Сприяти тому, щоб кожна дитина відчула себе прийнятною.
3 Сприяти   створенню   у   дитячому   колективі   атмосфери   доброзичливості,справедливості і терпимості.
4- Надавати індивідуальну підтримку, але при цьому не відокремлювати дітей з особливими потребами від основної групи дітей.
5- Намагатися  наблизити  навчальні  завдання до потреб  і  можливостей такої дитини.
6.     Співпрацювати з іншими  педагогами (логопедом, психологом, лікарями) та батьками в одній мультидисциплінарній команді.

Матеріально-технічна база

Дошкільний навчальний заклад розташований в типовій двоповерховій будівлі, загальною площею 937,9 кв.м. Проектна потужність закладу   складає 102 місця.    Заклад розрахований на 6 груп, на даний  час всі групи функціонують. Дитячий садок працює за п’ятиденним робочим тижнем та 9-годинним режимом роботи. Відповідно до потреб батьків відкрито одну дошкільну групу з 12-годинним перебуванням дітей.
Територія дошкільного закладу та його будівля відповідають санітарним нормам. Заклад має огорожу по всьому периметру. Кожна група має окремий ізольований  майданчик із зеленими насадженнями, на  яких встановлені пісочниці, ігрове обладнання.  Для виконання завдань розумового, екологічного та трудового розвитку дошкільнят облаштовано городні ділянки, естетично оформлені квітники,  висаджено фруктові та декоративні дерева і кущі.
Будівля знаходиться у належному стані. Навчальні та адміністративні приміщення   дошкільного закладу мають затишний та естетичний вигляд. Щороку проводиться поточний ремонт усіх приміщень, ревізія системи опалювання,  вентиляційних та каналізаційних систем.
В дошкільному закладі є протипожежний інвентар, пожежний щит, достатня кількість вогнегасників.
В групових приміщеннях створені необхідні умови для належної організації життєдіяльності дітей. Групові приміщення забезпечені твердим та м’яким інвентарем, відповідають санітарно-гігієнічним нормам. У групах є технічні засоби навчання, сучасне розвивальне та ігрове обладнання. До послуг дітей цікаві навчально-розвивальні посібники та іграшки, які розміщені в ігрових осередках і створюють умови для розвитку творчої та пізнавальної активності дошкільників.
Обладнаний методичний кабінет, облаштовано місце для роботи практичного психолога, музичного керівника.
В музичній залі є сучасні технічні засоби навчання: музичні центри, телевізор.  Оскільки, окремого приміщення для занять з фізкультури в ДНЗ не передбачено, спортивні свята та розваги відбуваються у музичній залі, де є необхідний спортивний інвентар. Окрім того, у кожній групі створені та наповнені необхідним обладнанням та атрибутами для рухливих ігор центри рухової активності.
Для задоволення потреб художньо-естетичного напрямку освітньої діяльності придбані та власноруч виготовлені різні види театру: ляльковий, пальчиковий, тіньовий, настільний.
Медичний кабінет оснащено відповідно до нормативно-правових документів.
Харчоблок забезпечений необхідним кухонним посудом, технологічним та холодильним обладнанням.
Педагоги мають можливість користуватися   підключенням до інтернет мережі.

Для батьків: Текст
Kids at Playground

Правила прийому дітей в дошкільний навчальний заклад №2 «Кузнєчик»

ПАМ`ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ


1.Прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров’я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження.


 2. Під час прийому дитини до дошкільного навчального закладу керівник зобов’язаний ознайомити батьків або осіб, що їх замінюють, із статутом дошкільного закладу, іншими документами, що регламентують його діяльність.


 3. За дитиною зберігається місце в дошкільному закладі у разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також у літній оздоровчий період (75 днів.)


 4.Відрахування дитини з дошкільного закладу може здійснюватись:

 -за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють;

 - на підставі медичного висновку про стан здоров’я дитини, що включає можливість її подальшого перебування у дошкільному навчальному закладі данного типу;

 - у разі несплати без поважних причин батьками або особами, які їх замінюють, плати за харчування дитини протягом двох місяців.

Адміністрація ДНЗ повинна письмово повідомити батьків про відрахування дитини не менш як за 10 календарних днів.


5. Дошкільний навчальний заклад забезпечує збалансоване харчування дітей, необхідні для їх нормального росту і розвитку із дотриманням натурального набору продуктів (виходячи із наявного фінансування на харчування).


6. У ДНЗ організовано  триразове харчування – для дітей  груп з 9-ти годинним перебуванням та чотириразове харчування - для дітей  груп з 12-ти годинним перебуванням.


7.Медичне обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі здійснюється на безоплатній основі   старшою медичною сестрою, яка входить до штату цього закладу   та передбачає проведення обов’язкових медичних оглядів дітей спеціалістами дитячої поліклініки , у тому числі медичних оглядів перед профілактичними щепленнями, проведення профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень( на базі ЦРЛ), надання невідкладної медичної допомоги на догоспітальному етапі; інформування батьків або осіб, що їх замінюють ,щодо хвороби вихованця ; інформування та консультування батьків щодо здорового способу життя.


  8. Батьки зобов`язані:

- вносити встановлену плату за утримання дитини в навчальному закладі не пізніше 20 числа поточного місяця;

 - віддавати і забирати дитину безпосередньо у вихователя, і обов`язково особисто, не передовіряючи її неповнолітнім особам;

 - приводити дитину здоровою, чисто вдягненою, охайною, у відповідності до санітарно-гігієнічних правил;

 - дотримуватись режиму роботи навчального закладу, приводити та забирати дитину вчасно;

 - своєчасно сповіщати вихователів про відсутність дитини у навчальному закладі і причини її відсутності;

 - у разі відсутності дитини більше 3-х днів надати довідку від лікаря про медичне обстеження і можливість відвідування нею дитячого колективу;

 - у разі тимчасової відсутності дитини сповіщати, як дитина буде відвідувати навчальний заклад після 20 числа поточного місяця.


9.Батьки мають право:

-вносити пропозиції щодо роботи з дітьми, організації додаткових послуг;

 -відвідувати заняття та інші навчально-виховні заходи;

 -заслуховувати звіти керівника про роботу навчального закладу;


10. Для отримання місця у ДНЗ необхідно:

10.1.У період – з 01.10 по 30.05 стати на чергу.

10.2. Набір дітей за чергою до дошкільного закладу здійснюється з 01.06 по 31.08.

10.3.Організаційні збори для батьків відбудуться  на при кінці квітня,або початку травня

( адміністрація повідомить додатково).

10.4.Попередні списки дітей, які отримали місце у  

ДНЗ № 2 "Кузнєчик"складаються у квітні місяці .

10.5. Впродовж навчального року (з 01.09.по 30.05) здійснюється прийом дітей до ДНЗ за погодженням із завідувачем, за наявності вільних місць у групах та за умови пройденного медичного огляду та медичної картки Ф-26.


Звертатись до адміністрації із запитаннями, щодо прийому дітей у ДНЗ: вівторок, четвер 13.00-15.30., тел. 4-13-73

Для батьків: Текст

Електронна реєстрація

Якщо для здобуття дошкільної освіти Вашою дитиною Ви обрали наш дитячий садок, Ви маєте можливість подати заявку на її реєстрацію до ДНЗ через мережу Інтернет.


Для подачі заявки щодо реєстрації необхідно перейти за адресою: https://reg.isuo.org/preschools/view/id/41389


Ви можете стежити за статусом своєї заявки та за перебігом електронної черги.

Електронна реєстрація

Якщо для здобуття дошкільної освіти Вашою дитиною Ви обрали наш дитячий садок, Ви маєте можливість подати заявку на її реєстрацію до ДНЗ через мережу Інтернет.

 

Для подачі заявки щодо реєстрації необхідно перейти за адресою: https://reg.isuo.org/preschools/view/id/41389

 

Ви можете стежити за статусом своєї заявки та за перебігом електронної черги.

реет
image.gif

ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК

 

 Оздоровчі завдання:
⦁    охорона життя та зміцнення здоров'я дітей;
⦁    формувати правильну поставу і розвивати всі групи м'язів;
⦁    підвищувати рівень стійкості організму до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища;
⦁    спонукати дітей до самостійного використання добре знайомих видів і способів загартування вдома і в дитячому садку.

Освітні завдання:
⦁    формувати уявлення про своє тіло, про необхідність збереження свого здоров'я;
⦁    опанування різновидів життєнеобхідних рухів – ходьби, бігу, стрибків, лазіння…;
⦁    збільшувати запаси рухових навичок та вмінь за рахунок розучування спортивних вправ та ігор з елементами спорту;
⦁    формування культурно-гігієнічних навичок;
⦁    розширювати знання дітей про розмаїття фізичних і спортивних вправ.

 Виховні завдання:
⦁    розвивати у дітей інтерес до різних видів рухової діяльності (навчальної, ігрової, трудової і тощо.);
⦁    підвищувати рівень довільності дій дітей;
⦁    розвивати у дітей наполегливість і витримку при досягненні мети, прагнення до якісного виконання руху;
⦁    розвивати доброзичливі відносини з однолітками в процесі спільної рухової діяльності;
⦁    виховувати любов до спорту;
⦁    формувати позитивні моральні та вольові риси характеру.
Поради батькам:
⦁    дотримуйтеся вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних вимог, культурно-гігієнічних навичок;
⦁    щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику, здійснюйте загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки;
⦁    залучайте дітей до виконання основних рухів – вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м’ячем;
⦁    разом з дітьми здійснюйте пішохідні прогулянки, туристичні походи;
⦁    грайте в рухливі, спортивні ігри;
⦁    облаштуйте в квартирі спортивний куточок;
⦁    катайтеся разом з дітьми на санчатах, ковзанах, лижах; велосипедах, роликах; грайте у бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей; з м’ячем; плигайте на скакалці; плавайте та грайте на воді;
⦁    беріть участь разом з дітьми у проведенні свят, розваг, днів здоров'я, зборах, конференціях, лекціях з питань здоров’я, фізичного виховання дітей, організованих у дошкільних установах.
Показники фізичного розвитку дитини:
⦁    дотримується норм особистої гігієни;
⦁    розуміє необхідність загартовування, із задоволенням бере участь у загартувальних процедурах;
⦁    має потребу в активній руховій діяльності;
⦁    тримає рівновагу, стежить за положенням власного тіла під час виконання різноманітних вправ;
⦁    ходить вільними, тримаючись прямо, природно рухає руками;
⦁    бігає легко, ритмічно з різною швидкістю, поєднує біг з подоланням перешкод;
⦁    володіє різними видами ходьби та бігу;
⦁    впевнено стрибає з місця, відштовхуючись обома ногами й змахуючи руками, м'яко приземлюється;
⦁    лазить по гімнастичній стінці (драбині) перемінним способом, не пропускаючи щаблів; володіє лазінням по канату довільним способом; успішно пролізає в обруч прямо, лівим та правим боком; підлізає під дугу;
⦁    підкидає і ловить м'яч, відбиває його від підлоги, поєднує змах з енергійним кидком предмета;
⦁    катається на велосипеді, санчатах; ходить на лижах; знає спрощенні правила ігор спортивного характеру (бадмінтон, городки, футбол, хокей, баскетбол, боулінг);
⦁    знає та дотримується правил безпечного перебування вдома, на вулиці, в природних умовах тощо;
⦁    має уявлення про основні правила поведінки в екстремальних ситуаціях.
ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК
Пізнавальний розвиток забезпечується розвитком пізнавальних процесів (сприйняття, пам'яті, уваги, уяви, мислення) та розвитком розумових операцій (аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, класифікації та ін.).
Освітні завдання:
⦁    формувати позитивне ставлення до світу на основі емоційно-чуттєвого досвіду;
⦁    розширювати досвід пізнання дитиною навколишнього світу та усвідомлення себе у ньому;
⦁    сприяти розвитку самостійної пізнавальної активності дитини;
⦁    сприяти розвитку та вдосконаленню різних способів пізнання відповідно до вікових норм та індивідуальних темпів розвитку дитини;
⦁    цілеспрямовано розвивати пізнавальні процеси за допомогою спеціальних дидактичних ігор та вправ, максимально використовувати розумові операції в процесі пізнання світу;
⦁    розвивати пізнавальні здібності дитини, вміння аналізувати різні явища і події, зіставляти їх, узагальнювати, робити елементарні висновки, умовиводи, висувати припущення, обґрунтовувати власну думку;
⦁    заохочувати пізнавальні питання дитини;
⦁    знайомити з різними джерелами інформації (книги, журнали, телебачення, радіо, комп'ютер); показувати їх роль в житті людей.
Поради батькам:
⦁    збагачуйте обізнаність дитини новою інформацією, що сприяє накопиченню уявлень про себе та світ. Залучайте до перегляду та прослуховування радіо- та телепередач пізнавального напрямку, заохочуйте до активного розв'язання завдань, листування тощо, за допомогою членів родини;
⦁    пізнавайте, досліджуйте світ разом з малюком: обговорюйте, читайте, експериментуйте та ін. Заохочуйте прагнення здобувати і збагачуватись корисною інформацією завжди і всюди. Наприклад, оформіть передплату дитячого журналу;
⦁    створюйте умови та підтримуйте пізнавальні інтереси дитини, забезпечуючи розвиток природних здібностей та нахилів дитини;
⦁    виховуйте у дошкільника почуття родинності: любові і шани до батьків та родичів, пам'яті про покоління роду, вдячності до праці рідних, шани до старших, турботи про молодших;
⦁    залучайте дітей до активної участі у підготовці та святкуванні днів народження, ювілеїв, днів пам'яті, календарно-обрядових свят; здійсненні подорожей; разом з дітьми або спонукуючи їх до виготовлення подарунків, привітань, виступів та ін.
⦁    за можливістю, вдома облаштуйте родинний куточок, в якому помістяться «дерево роду», фотографії та відео сімейних подій, рукотворні вироби тощо.
⦁    вчіть малюків усвідомлювати себе як частку сім'ї, дитячої спільноти у навчальному закладі, відповідальну особистість у світі природи, людину серед інших – у суспільстві на прикладі власної активної життєвої позиції; разом з дитиною подорожуйте, здійснюйте екскурсії, колекціонуйте, майструйте тощо;
⦁    формуйте основи логічного мислення, вчить дитину висловлювати власну думку на основі розумових висновків;
⦁    частіше бувайте з дітьми на природі (парк, ліс, річка), відвідуйте зоопарк, ботанічний сад, музеї, вистави дитячих театрів, дійства громадських свят, виставки квітів, тварин;
⦁    залучайте дітей до догляду за рослинами (квітник, сад, город) та тваринами (птахами, рибками, земноводними та іншими домашніми улюбленцями); за бажанням, обладнайте акваріум, влаштуйте квітник, город на підвіконні; разом з дітлахами доглядайте за рослинами, піклуйтесь про тварин;
⦁    виховуйте почуття вдячності до праці інших людей, бережливого ставлення до природи, речей.
МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК
Освітні завдання:

⦁    Розвивати мовленнєве дихання, подовжувати тривалість мовленнєвого видиху, вчити промовляти короткі фрази на одному видиху.
⦁    Розвивати фонематичний слух. Вчити диференціювати на слух у словах всі звуки, у тому числі схожі за артикуляцією тверді і м'які, дзвінкі й глухі, сонорні приголосні, а також сприймати на слух римовані закінчення у віршованих текстах, самостійно добирати прості рими, співзвучні слова.
⦁    Уточнювати і закріплювати вимову всіх звуків рідної мови. Домагатися правильної вимови шиплячих, свистячих, сонорних звуків.
⦁    Вдосконалювати звуковимову відповідно до орфоепічних, літературних норм: звукосполучень йа, йу, йє, йі, дж, дз, дз`, шч , подовжених м’яких приголосних, твердих приголосних перед и та апострофом, проривного приголосного звука ґ, дзвінких приголосних у середині та в кінці слова, ненаголошених голосних звуків е та и тощо.
⦁    Привчати говорити чітко, у помірному темпі та регулювати темп мовлення, розвивати силу, висоту, тембр голосу для передачі різного інтонаційного забарвлення мовлення, залежно від ситуації спілкування, характеру персонажа чи партнера по спілкуванню.
⦁    Почати ознайомлення із буквами як знаками передачі звуків на письмі.
Поради батькам:
Якомога більше спілкуватися з дітьми, розповідати їм і читати художню, пізнавальну літературу. Збагачувати досвід дітей позитивними враженнями під час прогулянок, екскурсій, цікавих спостережень у соціальному, культурному і природному довкіллі. При цьому враховувати пізнавальні інтереси й переваги своїх дітей. Детальніше зупинятися на об'єктах і явищах, які привабили дитячу увагу найбільше.
Попросити малюків описати власні ігри з друзями у дитсадку чи у дворі, знайти в них спільне із уподобаннями свого дитинства, разом з дітьми придумати нові варіанти старих ігор і забав.
У спілкуванні з дітьми слідкувати, чи вірно вони узгоджують між собою слова у словосполученнях і реченнях, вчасно і коректно виправляти помилки та включати дітей у створювані дорослим ситуації спілкування, де треба застосувати ці уміння.
З метою відпрацювання чіткої звуковимови корисно розучувати з дітьми чистомовки і скоромовки.
Започаткувати й надалі підтримувати сімейну традицію щоденних бесід про прожитий день з обговоренням вражень, поточних проблем, досягнень, плануванням спільних заходів для дорослих членів родини і дітей. Спонукати дітей не лише до відповідей на поставлені дорослим питання, а й до самостійної їх постановки.
Привчати дітей бути ввічливими у розмові, бесідах з дорослими і дітьми. Подавати приклад того, як треба вести діалог за столом, у гостях чи при гостях, по телефону.
Показники мовленнєвого розвитку:
⦁    володіє правильною звуковимовою;
⦁    регулює дихання і темп у процесі мовлення;
⦁    володіє силою, висотою, тембром голосу;
⦁    розрізняє рідну й чужу мови; виявляє інтерес до них;
⦁    має збалансований словниковий запас з кожної сфери життєдіяльності;
⦁    розмовляє грамотно, вживає прості й складні речення;
⦁    веде діалог невимушено, підтримує розмову на запропоновану тему;
⦁    вільно переказує знайомі літературні твори, зміст побаченого, розповідає напам’ять невеликі віршовані твори, складає і відгадує загадки;
⦁    має навички звукового аналізу простих слів;
⦁    цікавиться читанням, робить спроби читати;
⦁    правильно сидить за столом, тримає олівець і ручку;
⦁    орієнтується на сторінці книжки, альбому, зошита, в межах клітинки та ліній у зошитах з лінованою основою.
ХУДОЖНЬО– ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК
Художньо-естетичний розвиток дитини забезпечується в образотворчій, музичній та театралізованій діяльності.
Освітні завдання, поради батькам:
⦁    розвивати у дітей естетичне сприйняття, вміння помічати красиве у навколишньому середовищі, закладати основи художнього смаку. Виховувати звичку вносити елементи краси в побут, природу, стосунки з однолітками, дорослими;
⦁    знайомити дітей з різними видами та жанрами образотворчого мистецтва: живописом (пейзаж, портрет, натюрморт, казковий, побутовий, анімалістичний), графікою, скульптурою та декоративно-прикладним мистецтвом. Розвивати здатність сприймати мистецькі твори, виявляти емоційне ставлення до зображеного;
⦁    розвивати здібності до образотворчої діяльності (почуття кольору, форми, композиції);
⦁    вчити використовувати колір, форму, лінії, штрихи, пропорції, композицію, різні матеріали та нетрадиційні техніки як засоби створення виразного художнього образу;
⦁    вчити створювати складні художні образи, багатофігурні сюжетні композиції, розміщуючи предмети ближче та далі, самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції різних видів образотворчої діяльності;
⦁    сприяти самостійному оволодінню дітьми технічними навичками, умінню добирати художні засоби в залежності від характеру образу, що створюється, та для здійснення свого задуму;
⦁    спонукати дітей до експериментування з фарбами, різними художніми матеріалами;
⦁    спонукати до творчості, використовуючи ігрові методи та прийоми (ігрові ситуації, розповіді-малювання з елементами казки, ігри-забави, ігри-етюди, ігри-перевтілювання).
ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Освітні завдання:

⦁    створювати умови для вільної самостійної ігрової діяльності дітей;
⦁    використовувати різні види ігор, навчати розрізняти їх за змістом, характерними особливостями;
⦁    стимулювати і заохочувати прагнення дітей відображати своє ставлення до дійсності в грі;
⦁    створювати передумови розвитку сюжетно-рольової гри;
⦁    допомагати дітям опановувати способами рольової поведінки: встановлювати множинні зв’язки ролей, легко переходити від однієї ролі до іншої і т. п.;
⦁    граючи з дитиною, активізувати її уяву і стимулювати творчість шляхом включення в один сюжет реальних і вигаданих персонажів;
⦁    спонукати дітей до ігор-фантазій, в процесі яких вони можуть «діяти» лише у мовному плані, зі схваленням ставитися до включення в сюжет гри.
Поради батькам:
⦁    купуйте ті ігри та іграшки, які є педагогічно цінними у даному віці;
⦁    виготовляйте власноручно разом з дітьми ігри та іграшки, пропонуйте їх для ігор дітям, грайтеся разом з ними;
⦁    спонукайте самостійність дитини у виборі ігор та іграшок;
⦁    читайте та обговорюйте сюжети казок, характери героїв, навчайте дітей творчо відображати реальні життєві та казкові ситуації;
⦁    влаштовуйте вдома театральні вистави за змістом прочитаного, баченого або вигаданого сюжету.

Якір 1
1580810697.png
пож
1568140417.jpg
image (3).jpg
1575464798.jpg
image (2).jpg
bottom of page